Президент Росії ризикнув усім, розпочавши війну проти України. Стає очевидним, що режим Путіна, який робив ставку на воєнні перемоги в Чечні, Грузії, окупацію Криму та імідж непереможної сили російської армії, скоріш за все не переживе поразки на українському фронті. Путіну буде важко перекласти відповідальність за невдалу війну на військове командування, тому що так звана «спецоперація» в Україні, як він її називає, це виключно його рішення, і це всі розуміють.
Першою тривожним сигналом став заклик місцевих депутатів Санкт-Петербурга, другого міста Росії, звинуватити Путіна у державній зраді. У четвер, 8 вересня, рада Смольнінського муніципалітету Санкт-Петербурга закликала Держдуму, вищий законодавчий орган Росії, висунути Путіну звинувачення у державній зраді.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Звернення опублікував у Twitter нардеп Дмитро Палюга. У ньому йдеться про те, що у війні проти України знищуються «боєздатні частини» російської армії, гинуть і стають інвалідами «молоді працездатні» громадяни Росії.
Крім того, російська економіка страждає, а оскільки Швеція та Фінляндія подають заявку на вступ до НАТО, це означає, що кордон Росії з країнами НАТО збільшиться більш ніж удвічі. Депутати зазначили, що проголошена Путіним спроба «демілітаризації України» дала зворотний ефект.
«Україна отримала сучасну військову техніку та кошти на суму $38 млрд. Це більше військового бюджету Польщі та Канади», – йдеться у повідомленні.
Депутати вважають, що рішення Путіна про вторгнення в Україну шкодить безпеці Росії та її громадян.
«У зв’язку з цим просимо виступити з пропозицією про пред’явлення звинувачення в державній зраді президентові Російської Федерації для усунення його з посади», – зазначили депутати.
Безглуздість рішення розв’язати війну в Україні стає все більш очевидною для російських чиновників. Якщо успіхи України на фронті триватимуть, то Путін втратить популярність і підтримку серед представників силового блоку, на які він спирався, та й серед населення Росії загалом. Культ виключної особистості та імідж супермачо, який він культивував навколо себе, зрештою зіграють з Путіним злий жарт і призведуть до його падіння.
Культ особи – явище не нове в історії Росії. Імідж Путіна формувався не тільки за подобою типово радянської постаті «батька народу», а й навколо образу непереможного мачо, якого боїться весь західний світ. Ганебна поразка в Україні, яку Путін планував захопити за три дні, зруйнує кропітливо вибудований впродовж 2 десятиліть образ «величного» батька нації.
Дедалі очевиднішою стає історична паралель війни в Україні з російсько-японською війною 1904-1905 років – наслідки цієї війни суттєво підірвали військово-політичний авторитет Росії на європейській та світовій арені. Для Російської імперії поразка в цьому локальному конфлікті від японців була не просто болючим ляпасом, а доказом неефективності всієї державної системи.
Царська армія, позбавлена наступального ентузіазму і керована посереднім військовим командуванням, яке не розуміло повною мірою реальний стан речей в російській армії і не було готове до війни. Проблеми, що стали наслідком розгромної поразки у війни з Японією, спричинили революцію 1905 р. та подальшу суспільну кризу.
Революція почалася 21 січня 1905 р. у Петербурзі. Насправді поразки російської армії не були головною причиною тогочасного революційного піднесення в Росії. Однак воєнні невдачі, які забрали життя тисяч солдатів і матросів, значно посприяли зростанню революційних настроїв, які перекинулися від цивільного населення до військовиків у європейській частині Росії.
Поки що складно передбачити, чи призведе поразка у війні з Україною до революції в Росії. Однак одне вже є очевидним: Путіну у такому випадку буде важко утримати владу.
Є два можливі сценарії розвитку подій у разі поразки Росії у війні проти України.
Перший сценарій – військовий переворот. Вже зараз зрозуміло, що в разі програшу Росії Путін спробує перекласти відповідальність на силовиків і армійське командування – а останнім це точно не сподобається. Відповідно передумови для військового перевороту в Росії та переходу влади з рук Путіна до військової верхівки існують.
Другий сценарій – Путіну все-таки вдасться залишитися при владі. Однак невдоволення його правлінням зростатиме, що призведе до активізації партизанського руху та, можливо, політичних вбивств. Недавнє вбивство доньки Олександра Дугіна, пропагандиста і соратника Путіна, є черговою ознакою зростання руху опору в Росії. Рано чи пізно невдоволення суспільства призведе до змін.
Оригінал англійською тут.
