Протягом десятиліть Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), створене в розпал Холодної війни для протидії радянському впливу, було наріжним каменем американської «м’якої сили». Рішення адміністрації Трампа ліквідувати це агентство вже змінює глобальну геополітику і завдає шкоди українським гуманітарним організаціям, що працюють у прифронтових районах.
Як нещодавно повідомляло видання Politico, прогалини, що залишилися після виходу USAID, швидко заповнює Китай, пропонуючи фінансування розвитку в Непалі, на Островах Кука та в Колумбії. Це викликало занепокоєння обох американських партій, а колишні посадовці USAID попереджають, що скорочення діяльності агентства підірве глобальну конкурентоспроможність США. USAID довгий час слугувало противагою китайському впливу в усьому світі.
Келлогг заявив, що провів позитивні дискусії із Зеленським
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Деякі республіканці стверджують, що реформа була необхідною, але критики попереджають, що повне припинення діяльності USAID лише зміцнить позиції Пекіна. Тим часом, як зазначає Politico, демократи в Палаті представників готуються критикувати адміністрацію Трампа за поступки Китаю, а лідери республіканців здебільшого зберігають мовчання. Президент Трамп також звільнив генерального інспектора USAID Пола Мартіна наступного дня після того, як його офіс опублікував доповідь із критикою заморожування адміністрацією зовнішньої допомоги.
За іронією долі, деякі з високопосадовців Трампа колись відстоювали роль USAID у протидії впливу Китаю. Ще у 2022 році Марко Рубіо, який зараз обіймає посаду Державного секретаря, був активним прихильником збереження потужного фінансування USAID і зовнішньої допомоги США в цілому. Він неодноразово стверджував, що зовнішня допомога є життєво важливою для національних інтересів і водночас становить незначну частину федерального бюджету, і критикував тих, хто закликав до її скорочення.
Ставлення Трампа до Києва, яке завжди було скептичним, а також його ширші плани скорочення допомоги іншим державам не на жарт стривожили представників української влади.
З 2013 по 2019 рік Рубіо наголошував, що допомога іншим країнам допомагає запобігти антиамериканським настроям і тероризму, а твердження, що її скорочення допоможе збалансувати бюджет, називав «брехнею». Зараз, на посаді держсекретаря, він наглядає за кардинальними змінами – переведенням USAID під жорсткіший контроль адміністрації та обмеженням його незалежності. Серед країн, де ця зміна політики відчувається найгостріше, – Україна, де багато організацій, які працюють у прифронтових районах і залежать від фінансування USAID, опинилися на межі виживання.
Призупинення діяльності USAID вже спричинило масштабні перебої в роботі по всій Україні, змушуючи благодійні організації, бізнес та державні установи шукати альтернативні джерела фінансування. Такі організації, як «Доступно», які допомагають пораненим солдатам і людям з інвалідністю, не мають коштів на зарплати, а сільськогосподарський сектор України, який раніше підтримувався грантами та ресурсами USAID, зараз стикається з невизначеністю.
USAID відіграло вирішальну роль у стабілізації української енергосистеми, охорони здоров’я та освіти, і раптове припинення фінансування поглибить економічні та гуманітарні проблеми України, яка потерпає від постійних російських ударів.
Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співробітництва, колишній радник Міністерства оборони України, підкреслив, що інформаційний простір є одним із ключових полів битви у війні Росії проти України. Протидія потужній російській дезінформаційній машині вимагає від ЗМІ, які перебувають на передовій інформаційної війни, активної боротьби з її наративами.
Однак після того, як USAID припинило фінансування багатьох українських організацій, регіональні ЗМІ опинилися в серйозній фінансовій скруті. За даними однієї медійної правозахисної групи, «дев’ять із десяти ЗМІ живуть на субсидіях, основним донором яких є USAID».
Усвідомлюючи нагальність ситуації, різні організації намагаються заповнити цю прогалину.
«Поки що я бачу лише наслідки президентства Трампа, – каже Аліна Головко, провідний координатор організації «Добра Справа», яка надає допомогу цивільному населенню в прифронтових районах і евакуює біженців. – Багато благодійних проєктів і проєктів з розвитку молоді, що фінансувалися USAID, вже зупинилися».
Експерти попереджають, що окрім безпосереднього впливу на Україну, ліквідація USAID несе ширші геополітичні ризики, зокрема, для «м’якої сили» США.
За словами Трентона Віта, директора з геополітичних питань Insight Forward, доцента Джорджтаунського університету, вплив припинення роботи USAID є в переважній більшості негативним: «Драма з USAID має неоднозначний вплив на «м’яку силу» США за кордоном, але переважно негативний. Винятком є Сальвадор, де президент Букеле вважає, що USAID фінансувало його опозицію. Однак у більшій частині Латинської Америки та в Африці цей вплив надзвичайно шкідливий».
Віт вказує й на глибші стратегічні наслідки: «Раптове і свавільне припинення допомоги дало чіткий сигнал кільком країнам, що США не є надійним партнером. У середньостроковій перспективі це, ймовірно, призведе до того, що країни стануть менш рішучими у виборі курсу на Вашингтон». Як він пояснив, ця невизначеність ризикує підштовхнути деякі країни до альтернативних джерел підтримки, таких, як Китай і Росія, які розширюють свою економічну і дипломатичну присутність у регіонах, що дотепер перебували під впливом США.
Щодо України, ставлення Трампа до Києва, яке завжди було скептичним, а також його ширші плани скорочення допомоги іншим державам не на жарт стривожили представників української влади.
«Україну тривожить те, що робить Трамп, з двох причин, – зазначив Віт. – По-перше, хоча він і висловлюється жорстко щодо Росії, він не є великим прихильником України чи Зеленського. Навіть якщо він запровадить санкції чи інші каральні заходи проти Москви, він навряд чи збереже той самий рівень підтримки, який був у Байдена».
Крім того, за словами Віта, ширша зовнішньополітична філософія Трампа схиляється до загального скорочення допомоги іншим державам: «Трамп загалом хоче скоротити зовнішню допомогу – як військову, так і гуманітарну. Навіть якщо він вирішить продовжувати підтримувати Україну, це буде на значно нижчому рівні».
Якщо військова допомога Україні зменшиться, Київ, який і так сильно залежить від американської підтримки, буде змушений шукати альтернативні джерела допомоги.
Питання для України залишається відкритим: чи готова і чи здатна Європа заповнити прогалину, що утворилася внаслідок відступу Америки? У січні очільниця дипломатії ЄС Кайя Каллас заявила, що Європейський Союз готовий взяти на себе ініціативу в підтримці України, якщо зменшиться підтримка з боку США.
Однак європейські країни стикаються з власними економічними та політичними обмеженнями, що викликає сумніви в тому, чи зможуть вони повністю замінити допомогу США. Німеччина – найбільша європейська держава – вже має проблеми з прийняттям рішень про військову допомогу Україні напередодні виборів до Бундестагу.
А поки що світ спостерігає, як Америка відступає, залишаючи по собі невизначеність.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають точку зору Kyiv Post.
