ПОГЛЯД: Фото як інструмент дискредитації. Історія з Залужним: чи варто йому боятися?

У лютому суспільство та медіа активно обговорювали ситуацію, пов’язану з появою Валерія Залужного на фотографіях із Сергієм Ківаловим.

Деякі експерти та політичні оглядачі вказували, що ця фотографія дискредитує ексголовнокомандувача ЗСУ.

Я з цим не згодна в контексті залучення електорату півдня і сходу України. Спробуємо розібрати цю ситуацію. Які є способи дискредитації та боротьби з цим? 

Постать Сергія Ківалова: не однозначно негативний герой

Сергій Ківалов – це не просто політик, а особа, що протягом десятиліть впливала на українське правове та політичне середовище.

Невелика інформаційна довідка з основними регаліями та професійним шляхом:

• Колишній голова Центральної виборчої комісії України (під час виборів 2004 року);
• Народний депутат України декількох скликань;
• Президент Одеської юридичної академії (поки що. Уряд вирішив приєднати Одеську юридичну академія до Одеського національного університету. У цьому випадку Ківалов втрачає посаду президента університету);
• Доктор юридичних наук, професор;
• Співавтор численних законопроєктів, пов’язаних із правовою системою України.

Хоча у частини суспільства він асоціюється з політичними маніпуляціями, його вплив не можна ігнорувати. Він на хорошому рахунку серед бізнесової та політичної еліти півдня України. І є політичним важковаговиком. Отже його зв’язки та знання структури влади в Україні здатні значно посилити позиції будь-якого кандидата. І Валерій Залужний у цьому контексті не виключення.

Валерій Залужний та його позиція

Валерій Залужний – людина, яка заслужила довіру українців завдяки своїм військовим досягненням та стратегічному керівництву під час війни. Його популярність у суспільстві є надзвичайно високою, що робить його потенційним кандидатом на високі державні посади.

Якщо він дійсно планує йти в президенти або обіймати інші ключові державні посади, йому точно не варто боятися фотокомпромату з Ківаловим. Політик на найвищому рівні повинен мати широке коло знайомств, включаючи осіб із різними політичними та ідеологічними поглядами. Для тих, хто залучатиме інвестиції в Україну та формуватиме міжнародні партнерства, знайомство з впливовими діячами лише додає плюсів, а не мінусів.

Чорний піар та способи дискредитації у політиці

Фотографії у невигідному контексті – це класичний інструмент чорного піару. У політиці використовуються такі методи дискредитації:

Контекстуальна маніпуляція – виривання подій або фото з контексту для створення негативного враження.

Посилення негативного бекграунду – нагадування про спірні події з минулого для формування негативного іміджу.

Фейкові новини та дезінформація – поширення неправдивих або перебільшених фактів.

Атака через оточення – створення негативного іміджу політика через зв’язки з неоднозначними особами.

Способи боротьби з цими викликами:

• Прозора комунікація – пояснення контексту та відкритий діалог із суспільством.
• Власний інформаційний простір – формування довіри через соціальні мережі, блоги, інтерв’ю.
• Підтримка авторитетних експертів – залучення фахівців, які можуть професійно пояснити ситуацію.
• Довгострокова репутаційна стратегія – системне позиціонування без різких змін іміджу.

Фотографія Залужного з Ківаловим – це не криза, а лише інформаційний шум, створений для впливу на суспільну думку. Ніхто ж чомусь не роздмухує «зраду» за фото Ківалова з іншими впливовими державними діячами. А їх чимало. Важливо розуміти, що сильний політик має комунікувати з різними групами впливу, а не обмежуватися вузьким колом людей.

Чорний піар був і залишається частиною політичної боротьби, проте стратегічний підхід до розвитку персонального бренду допомагає зводити подібні атаки нанівець. У довгостроковій перспективі перемагає не той, хто уникає критики, а той, хто будує репутацію системно та послідовно.