Сьогодні, 20 січня, згідно з постановою Верховної Ради від 1993 року вся Україна відзначає День Автономної Республіки Крим. Та за місяць відбудуться інші роковини - 9 років, як Росії окупувала Кримський півостровів.
Втім після того, як українська армія дала відсіч російським окупантам під час повномасштабного вторгнення, з‘явилося чітке усвідомлення того, що російсько-українська війна має закінчитися виходом української армії на кордони держави, зафіксовані у 1991 році. І деокупацією Криму.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Kyiv Post поспілкувався з головою Меджлісу кримськотатарського народу, заступником Голови Ради представників кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим, аби дізнатися, що наразі відбувається в Криму, які настрої там панують та що відбувається з представниками окупаційної влади. У ході розмови також підіймалися питання масових репресій щодо кримських татар, шляхів можливої деокупації Криму та реалістичності погроз РФ щодо застосування ядерної зброї.
Яка ситуація наразі в Криму? Чи є інформація про те, що там готуються до деокупації?
Крим із літа 2022 року став можливою територією для розгортання бойових дій. Зокрема, українською армією були здійснені удари по військових об‘єктах: удар по військовому аеродрому у місті Новофедорівка під Саками, де було знищено близько 50 сучасних військових винищувачів, потужні вибухи на складах боєприпасів під Джанкоєм, атака безпілотниками будівлі штабу Чорноморського військового флоту в Севастополі. Ці всі дії посприяли тому, що населенням Криму нарешті усвідомило, що звільнення півострова є не тільки бажанням української влади, а й реальністю.
Росіян в Криму стає менше?
Вважається, що за час незаконної окупації Криму туди заселилося близько мільйона громадян Росії. Вони були впевнені у тому, що ця територія навічно увійшла до складу РФ. А сьогодні вони вже усвідомлюють, що їхнє майбутнє під загрозою. Тому наразі потік охочих поселитися в Криму зійшов нанівець.
Щобільше, багато людей намагається продати нерухомість і покинути територію півострова. Також люди, які жили у Криму на момент окупації у 2014 році і при цьому не чинили опір окупаційній владі, а чекали на позитивні зміни після окупації, теж приходять до тями. Вони розуміють, що з приходом Росії в них з‘явилося більше проблем та загроз життю, бо тепер війна можлива на території Криму.
Люди, які віддані українській державі - етнічні українці та кримські татари - у 2022 році почали небезпідставно сподіватись, що Крим все ж таки повернеться до складу України.
В окупованому Криму неможливі активні форми спротиву взагалі. Бо там все дуже контрольовано російськими спецслужбами.
І це відчувають російські окупанти, тому вони намагаються використати різні прийоми для того, щоб продовжувати контролювати кримське суспільство та переконувати людей, що Крим є неприступним для Збройних сил України. Тому чим ближче війна наближається до Криму, тим більше там нарощують репресії й гоніння. Після 24 лютого відновилися активні переслідування кримських татар. Отже, питання дотримання прав людини у Криму постало ще гостріше, про це свідчать численні вбивства, насильницькі викрадення, незаконні арешти тощо.
Минулого року було багато інформації про виїзд посадових осіб-росіян з півострова. Чи повернулись вони? Багато їх ще там залишається?
Наразі здебільшого посадові особи перебувають на своїх місцях, але вони усвідомлюють, що їм доведеться звідти піти. Але ті, хто має більше можливостей, готують собі запасні аеродроми на території Росії та вивозить туди свої родини. Ми отримуємо інформацію, що представники окупаційної влади та місцеві колаборанти купують будинки на території Росії, що свідчить про підготовку до втечі.
Що надалі робити з росіянами, які колись оселилися на півострові?
Ми маємо виходити виключно з власного законодавства. Крим є окупованою територією. Згідно з українським законодавством всі дії, які там відбуваються всупереч законодавству нашої держави, є юридично нікчемними.
Ті люди, які поселилися в Криму у той момент, коли українська держава де-факто не здійснювала контроль, спиралися на правила і закони, що були встановлені всупереч міжнародному праву країною окупантом. Тому вони не мають іншого варіанту, окрім того, щоб залишити територію півострова.
Але ситуації бувають різні. Наприклад, дівчина-громадянка Росії вийшла заміж за місцевого чоловіка в Криму, і начебто вона має право вийти заміж та переїхати до свого чоловіка, але вона це зробила незаконно. Адже укладання шлюбу було здійснено не відповідно українського законодавства. Дійсно, вона мала право на шлюб, але це мало б бути оформлено за українськими законами. Тому ця особа теж має виїхати з Криму. А вже після того вона може повернутися до України і пояснити ситуацію, що склалася. І попросити дозвіл на в’їзд, попри те, що колись вона в‘їхала туди незаконно.
Західні політики подолали бар‘єр страху перед ядерним шантажем Росії.
Що зараз відбувається з кримськими татарами на півострові? Чи чинять вони опір окупантам?
В окупованому Криму неможливі активні форми спротиву взагалі. Бо там все дуже контрольовано російськими спецслужбами. Але це не говорить про те, що люди там зовсім занепали духом. Просто наразі там більше, ніж 138 політичних в‘язнів, які отримали терміни ув‘язнення 13-19 років за сфальсифікованими звинуваченнями.
Наприклад, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял і ще двоє активістів були засуджені як диверсанти. І багатьох кримських татар засуджують за нібито участь у незаконному військовому формуванні. Таких людей приблизно два десятки. Також багатьох засуджують за приналежність до терористичних організацій.
Зазвичай активістам пропонують перехід на бік окупантів, а у разі відмови їх намагаються зламати усіма способами.
Але кримські татари добре пам’ятають насильницькі дії, яке щодо них здійснював Радянський союз та згодом Росія. Тому чим більш реальним стає український наступу, гадаю, тим більше ми зможемо бачити актів спротиву.
На вашу думку, як Україна поверне Крим - воєнним шляхом чи дипломатичним?
Зараз дуже важко сказати, адже все буде залежати від того, які процеси відбуватимуться у ході російсько-української війни. Чим більше буде перемог у Збройних сил України, тим більш швидким буде процес дезінтеграції, децентралізації самої Росії. Будуть загострюватись суперечності між різними військовими та політичними силами в РФ, які Путіну сьогодні ще вдається стримувати. Але як тільки вони побачать неминучість поразки Росії, то розпочнеться дуже багато процесів у Москві та інших промислових центрах.
Крим із літа 2022 року став можливою територією для розгортання бойових дій.
Зараз треба усвідомити, що ми маємо виходити з того, що існують певні чинники, які дозволяють Росії утримувати Крим під своїм контролем. Наприклад, Кримський міст через Керченську протоку, через який на півострів перекидаються військова техніка та військовослужбовці. Друге чинник — це Чорноморський флот Росії, розміщений у Севастополі, тобто кораблі, з яких, до речі, обстрілюється територія України. І третій — коридор на суходолі: Чонгар, Маріуполь, Ростов-на-Дону. Тобто якщо завдати удари по цих трьох основних об‘єктах, то, можливо, і не знадобляться жорсткі бої на території Криму.
І далі будуть спостерігатися інші процеси, у тому числі у Кремлі. Взагалі, будь-яка потужна перемога України матиме наслідки для самої Росії. Це буде проявлятися або у діях військово-політичного керівництва, або у поведінці великих груп населення федерації, скажімо, можуть посилитись антивоєнні протести. Або це може проявитися у політиці окремих регіонів країни, скажімо, на північному Кавказі, в Татарстані, Башкортостані тощо.
РФ регулярно заявляє, що втрата нею окупованого Криму може призвести до ядерної війни. Чи реальні, на вашу думку, ці погрози?
Росія вже давно має звичку вдаватися до ядерного шантажу всього світу. І певний час це призводило до бажаного для неї результату. Але події, що відбулися з лютого 2022 року, з усіма цими жахливими злочинами російської армії і накатаними схемами з референдумами на новоокупованих територіях, перетворили дії Росії на жахливий фарс. Якщо у 2014 році весь світ, усвідомлюючи нікчемність кримського референдуму, все ще вагався від прийняття жорстких дій проти Росії, то після того, як Росія у 2022 році порушила усі можливі норми міжнародні права, світ оговтався. Західні країни усвідомили, що російська загроза нависає і над ними також, тому вони дійшли нарешті до розуміння, що треба активно оборонятися російській агресії. Та свою оборону вони вибудували навколо оборони України. Наразі вже зрозуміло, що російська-українська війна закінчиться перемогою України. І які б події не відбувалися під час самої війни, цей вектор вже не зміниться.
Західні політики подолали бар‘єр страху перед ядерним шантажем Росії. Тепер сама тема ядерної війни як інструмент впливу не спрацьовує. Крім того, російські політики усвідомили, що якщо вони спробують застосувати ядерну зброю, то відсіч буде такою, що від них та їхніх територій нічого не залишиться. Тому цей м’ячик страху перед ядерною війною перекотився від Заходу до бункерів Путіна та його оточення.
