У січні відзначається 120 річниця з дня народження одного з найвідоміших українських оперних композиторів, керівника одного з перших джаз-бендів України, піаніста, громадського діяча, народного артиста України та лауреата Шевченківської премії Мейтуса Юлія. Kyiv Post зібрав цікаві факти з життя талановитого українця.
Юлій Мейтус по праву вважається фундатором модерної української опери, за своє життя він зробив великий внесок в історію української музики. Він створив 17 різноманітних за жанрами опер та перших зразків сучасної естрадної музики, є автором 300 романсів на слова відомих українських поетів - Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Павла Тичини та інших. Також написав чимало інструментальних та хорових творів для дітей, багато уваги приділяв вивченню українського фольклору і створював обробки українських народних пісень.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Юлій Сергійович Мейтус народився 28 січня 1903 року у Єлисаветграді (сучасне місто - Кропивницький) в родині відомого у місті лікаря Сергія Мейтуса.
Свій перший концерт дав у 11 років. Тоді Юлій акомпанував на фісгармонії для музичного хору, який співав українські народні пісні та виконував твори Миколи Лисенка.
У 12 років Юлій виконав свій перший в житті виступ на великій сцені у залі Громадських зборів. Тоді зібралася велика кількість глядачів, які були в захваті від його таланту, бо для 12-річного хлопчика, це була досить серйозна музика.
З 1926 р. він співпрацював з театром «Березіль» Леся Курбаса, для якого створив музику до 13 вистав, зокрема, «Диктатури» й «Прологу». Партитура «Диктатури» налічувала понад 400 сторінок, але, на жаль, вона не збереглася, її знищили за часів сталінізму. Лесь Курбас сам награвав композиторові речитативні мелодії, які зберігали вільний ритм розмовної мови, а Мейтус записував і обробляв музичні ескізи.
В театрі познайомився зі своєю майбутньою дружиною, актрисою Александрою Васильєвою, з якою прожив душа в душу все життя і яка стала незмінною лібретисткою його опер.
Під час громадянської війни Юлій пристав до частин Першої кінної армії Будьонного — був піаністом при політвідділі, організовував концерти для червоноармійців.
В страшні роки сталінізму, для того, щоб вижити Мейтус, як і багато композиторів України писав деякі твори на партійне замовлення у стилі соцреалізму, проте більшість написаних його композицій безперечно збагачують скарбницю української музичної культури.
В період з 1942-1945 р. Мейтус перебував у Ашгабаді та Іркутську, де допомагав створювати туркменську національну оперу, за що отримав звання заслуженого діяча мистецтв Туркменської РСР. Також в Іркутську з киянами поставив власну оперу «Гайдамаки».
В 1945 році Мейтус написав оперу «Молода гвардія» за однойменним романом А. Фадеєва. Усього було дві її редакції. Першу представили на сцені Київського театру опери та балету. Другу - у 1947 в Донецьку. За цю редакцію отримав Сталінську премію.
Всього створив 19 опер, половина з яких ніколи не було поставлено на сцені.
У 1985 році було прийнято рішення місцевою владою відкрити у рідному Кропивницькому музей на честь його Юлія Мейтуса. В архіві цього закладу збережено 200 експонатів. У музеї можна побачити: рукописи, афіші, фотодокументи, листи, нотні збірки, книги і особисті речі композитора.
Помер 2 квітня 1997 року у віці 94 років у Києві. Похований на Байковому кладовищі.
У 1999 році на честь композитора названа одна з вулиць Києва у районі Теремки.
З 2002 році в його рідному місті Кропивницькому, в кінці січня проходить фестиваль Класик-проєкт, присвячений пам'яті Юлія Мейтуса, який збирає мистецьку еліту зі всієї України, творчу молодь та видатних музикантів сучасності.
