П’єса української авторки Саші Денісової під назвою «Гаага» розповідає історію підлітка-сироти з Маріуполя, який уявляє, як російські лідери постають перед судом за розв’язану ними руйнівну війну проти України.
Після прем’єри в Польщі та Сполучених Штатах на початку цього року відомий режисер Галін Стоєв адаптував п’єсу для болгарської аудиторії, намагаючись подолати традиційні прокремлівські настрої в цієї балканській країні.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У драмі, яку зараз показують у Софійському національному театрі, Путіна зображує жінка – болгарська акторка Радена Валканова – одягнена в елегантний чорний костюм та червоні туфлі.
«Якщо ми не можемо поки подивитись на Гаазький процес у реальному житті, давайте дивитися його в театрі», – сказала Денісова про п’єсу, яку вона написала незадовго до того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна через незаконну депортацію українських дітей.
Подібно до того, як Чарлі Чаплін висміював на екрані нацистського лідера Адольфа Гітлера, «з Путіна треба сміятися без жалю», – сказала вона журналістам AFP, наголошуючи на нищівній силі сатири.
«Відкриваючи очі»
В історично близькій до Росії Болгарії, яка вже багато років є членом ЄС і НАТО, багато хто досі ностальгує за тим, що вони вважають «славним періодом» Російської імперії та Радянського Союзу.
У своїй ностальгії ці прихильники "слов’янського братерства" все ще сприймають Росію як рятівницю болгарського народу від османського гніту.
Останні опитування свідчать про те, що 30 % болгар досі прихильно ставляться до Путіна та очолюваної ним країни, незважаючи на її агресивну війну проти сусідньої слов’янської України, що триває вже майже два роки. Такий стан речей ще більш посприяв рішучості Стоєва поставити в Софії болгарську адаптацію п’єси, яка має «відкрити очі» його співвітчизникам.
І, здається, йому це вдалося.
«Аудиторія глибоко зворушена і ставить багато запитань», – сказав Стоєв AFP після того, як схвильовані глядачі вчергове стоячи влаштували овацію акторам, які грають у виставі.
Наразі головна проблема режисера вистави полягає в необхідності постійно оновлювати сценарій, щоб якнайточніше відобразити поточний стан російсько-української війни.
Юліан Вергов, який грає командувача ПВК «Вагнера» Євгенія Пригожина, сказав, що працювати зі змінами сценарію було складно, оскільки й припинення заколоту, і загибель Пригожина в авіакатастрофі довелося «додавати до сценарію», залишаючи долю його персонажа невідомою.
«П’єса – вигадка, але ти все-таки граєш реального персонажа, який помирає вже під час наших репетицій – це вражає», – розповідає Вергов.
Також трупа має бути в курсі останніх чуток про стан здоров’я чеченського лідера Рамзана Кадирова та самого президента Росії.
«Поляризовані думки»
На тлі гучних схвальних відгуків окремі недоброзичливці розкритикували п’єсу як «упереджений пропагандистський водевіль», а один актор, як повідомляється, відмовився від ролі у виставі з ідеологічних причин.
«Цією виставою ми пропонуємо глядачеві замислитися над реальними подіями» і зробити власні висновки, – наголосив режисер софійського театру Василь Васильєв. – Політизація – це якраз навпаки: коли нам говорять, що думати та робити».
Актриса Радена Валканова сказала, що її тішить, що п'єса викликала «дуже поляризовані думки». Вона вважає, що саме така поляризація і є справжньою «метою такого типу театру»:
«Я щаслива, що з’явилося щось подібне, здатне пробудити критичне мислення людей – те, чого нам не вистачає як нації».
Після показів вистави у французькому місті Тулуза, де Стоєв очолює національний драматичний центр, він сподівається поставити п’єсу десь у сільській місцевості Болгарії – краю, особливо сприятливому до проросійських наративів.
