Масниця (колодій) - це одне з найдавніших українських свят, яке не має чітко встановленої дати та триває сім днів перед початком Великого посту. Протягом цього тижня святкується прихід весни, пробудження природи, неодружених молодих людей трохи сварять, всі намагаються знайти шляхи до примирення з тими, з ким є розбрат.

У церковному календарі цей тиждень відомий як Сирна седмиця або сиропусний тиждень. Цей тиждень перед Великим постом відведений для поступової відмови від м’яса та інших скоромних продуктів, молочні продукти ще дозволені.

Advertisement

У 2025 році сиропусний тиждень починається 24 лютого, у понеділок 24 лютого. Після неділі, 23 лютого, їсти м’ясне вже не можна, але можна вживати молочні продукти та сир.

Останній день Масниці – Прощена неділя, завершує сиропусний тиждень. У 2025 році Прощена неділя припадає на 2 березня.

Kyiv Post розповідає про те, яка ж різниця між Масницею і Масляною, і чому це дуже схожі, але різні свята.

Історія свята Масниця

Свято Масниця має язичницьке коріння. Наші пращури святкували зустріч весни та проводжали зиму. Таким чином вони вшановували бога сонця Ярила, бо саме він приносив тепло і пробуджував природу. Зазвичай, святкування відбувалися у день весняного рівнодення.

Advertisement

Хоча Масниця має язичницьке коріння, християнська церква зберегла це свято, але приурочила його до початку Великого посту.

Традиційно, по завершенню сиропусного тижня, у Прощену неділю, люди просили один одного пробачення за образи та помилки, скоєні протягом року. Ця традиція виходить з одного з головних постулатів християнської віри — покаяння, і спонукає до примирення з ближнім перед Великим постом.

Маслєніца (Масляниця, Масляна) – не українське свято

Маслєніца (Масляниця, Масляна) – це також давнє російське (не українське) свято. Воно символізує проводи зими та вшанування померлих. Це одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури.

Advertisement

Головним ритуалом здавна було спалювання солом’яного опудала Зими, що символізувало прощання з зимою (певний обряд похорону). Млинці ж у цей день служили поминальною їжею.

З часом свято “Масляниця” дещо видозмінилося, з’явилися нові традиції та обряди. Виготовлення млинців почали присвячувати вшануванню Ярила, адже вони, жовті та гарячі, символізували сонце.

Фото: unsplash.com

З’являлися нові розваги: катання на санях, спуск з льодових гірок, кулачні бої (стінка на стінку), посиденьки в шинку, веселі гуляння, будівництво сніжних хат та водіння хороводів. Млинці з різними начинками та спалювання опудала й досі залишаються основними традиціями цього свята.

Advertisement

Фото: unsplash.com

Тож люди просто веселились та їли дуже різноманітні страви, адже попереду був Великий піст, і потрібно було «встигнути» наїстися.

Колодій - суть, традиції, розваги, як святкувати

Колодій — одне з найдавніших українських народних свят. Залежно від регіону та особливостей святкування, воно має декілька назв, але найпоширеніші — це Колодій та Масниця.

Назва «Колодій» походить від традиції влаштовувати розваги з колодою. Перша з них була суто жіночою: жінки збиралися та обирали собі «колодку», яка протягом тижня символічно проходила всі стадії життя, від народження до смерті.

Фото: etnoxata.com.ua

Ще одним цікавим обрядом на Колодія було «засудження колодкою». Він символізував засудження молоді, яка не побралася. Оскільки весілля справлялись гучно, то це був останній тиждень, коли можна було гуляти перед Великим постом. Тим, хто не одружився, прив’язували колодку до ноги. Це було своєрідною карою за те, що молодь не створила сім’ю.

Advertisement

Фото: etnoxata.com.ua

Щоб не ходити з колодкою весь час до того, як одружишся, можна було дати «викуп». Викуп міг бути різним: гарна стрічка, солодощі або щось інше.

Масниця - що готувати правильно

Назва «Масниця» пішла від традиції робити вареники з сиром та щедро змащувати їх маслом. Люди ходили один до одного в гості, щоб пригостити смачними стравами, поспілкуватися та весело провести час. Окрім вареників на столах з’являлися й інші ситні та смачні страви, що також містили масло та сир.

Фото: unsplash.com

Поширеність молочних страв під час Масниці пояснюється кількома причинами. По-перше, після зими запаси м’яса закінчувалися, а нові не заготовляли, адже попереду був Великий піст. По-друге, з настанням весни корови отелювалися, і в людей з’являлося багато молока, яке вони використовували в щоденному раціоні.

Advertisement

Масниця чи Масляна: яка різниця?

Різниця у святкуванні Масляної та Масниці виходить за межі кулінарних традицій.

Російська Масляниця здавна асоціювалася з кулачними боями та іншими змаганнями, що символізували силу та мужність. Це свято мало більш галасливий та розгульний характер.

В Україні ж Масниця – це мирне, сімейне та затишне свято. Люди зосереджувалися на спілкуванні, прощенні та єднанні з близькими.

СРСР активно боровся проти Масниці

Радянська влада постійно активно боролася з українськими традиціями, бо прагнула викорінити їх та замінити “єдино правильним варіантом”. Ця політика була спрямована на розмивання етнічної самобутності народів, які входили СРСР, та штучне створення однорідної “радянської” культури.

Святкування та обряди Масниці – один з яскравих з прикладів.  Це свято, що мало давнє коріння в українській культурі, було трансформоване та позбавлене багатьох традиційних елементів.

Натомість радянська влада пропагувала своє святкування Масляної (Маслєніци) з млинцями, горілкою та кулачними боями.

Традиції святкування Масниці змогли пережити лихоліття совєцької влади та збереглися до наших днів.

І зараз нам потрібно повернути не лиш обряди, а й первинний сенс доброго і світлого свята, відтворити його автентику.

Сучасне святкування Масниці часто зводиться до чергових посиденьок, але з млинцями на столі. Наші ж пращури вкладали набагато глибший сенс в це свято. Маємо і ми вшановувати та  відроджувати питомо наші, українські традиції.