Кінець січня позначає половину опалювального сезону в Україні, який зазвичай триває з кінця жовтня-початку листопада до початку квітня. Саме цей період є найхолоднішим і важливим з точки зору збереження енергетичних потужностей – адже від стану енергетичної системи залежить не лише безпосередньо наявність електроенергії, а й робота котельних і тепло в домівках.
Напередодні зими, після чергових ракетних і комбінованих ударів Росії по енергетичній системі України, різні експерти розглядали різні сценарії того, як Україна пройде зиму. Зима 2022-2023 була важкою через масштабні ракетні удари по теплових електростанціях і підстанціях, які призводили до регулярних відключень світла і проблем з опаленням.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
На цю зиму через зростання кількості ударів дронами, зокрема, «Шахедами», ніхто не хотів давати чітких прогнозів, тим паче оптимістичних. Зокрема, в «Укренерго» напередодні зими розглядали три варіанти стану енергосистеми – в залежності від того, чи обстрілів буде багато, небагато, чи взагалі не буде. Заступник голови парламентського комітету з питань ЖКГ Олексій Кучеренко казав, що головним питанням є те, чи наважаться росіяни бити по ядерних об’єктах, адже АЕС виробляють понад 50% електроенергії в Україні.
У Києві 29 січня зафіксували нові температурні рекорди
Прогнози погіршував фактор минулих ударів росіян по українській енергетиці. Внаслідок ракетних обстрілів узимку 2022-2023 та навесні 2024 року були знищені майже всі маневрові потужності України. Наприклад, за даними НЕК «Укренерго», станом на кінець 2021 року, загальна встановлена потужність ОЕС України складала 56,169 ГВт, з яких 49,7% припадало на теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ, блок-станції), 24,6% — на атомні електростанції (АЕС), 11,2% — на гідроелектростанції та гідроакумулюючі електростанції, а 14,3% — на відновлювальні джерела.
Половину генерації, зокрема, майже всю теплову, було втрачено. Росіяни цілеспрямовано завдавали ударів по маневрових потужностях – тобто, тих, які забезпечують стабільність роботи енергосистеми. Геноцидна війна Росії проти України спрямована на спричинення максимальних страждань її громадянам на всій її території.
«У 2024 році Росія здійснила 13 масованих атак на українську енергетику, – повідомила Kyiv Post прес-служба компанії ДТЕК – найбільшого приватного оператора ринку. – Як і в попередні роки, теплова генерація також була в епіцентрі уваги ворога. Тому 10 з цих масованих атак були спрямовані та спричинили серйозні руйнування ТЕС ДТЕК Енерго. Впродовж березня-липня минулого року було пошкоджено або зруйновано 90% теплової генерації компанії. На початок зими енергетикам вдалося відновити понад половину потужностей, але три нові хвилі обстрілів у листопаді та грудні спричинили нові серйозні руйнування. Всього з початку повномасштабного вторгнення ТЕС ДТЕК були обстріляні ворогом понад 200 разів. Через атаки під час виконання своїх професійних обов’язків було поранено 56 енергетиків станцій, 4 загинуло».
Втім, незважаючи на постійні удари балістичними ракетами й нальоти до сотні ударних БПЛА, вже половину опалювального сезону Україна живе без відключень світла. Kyiv Post поспілкувався з експертами та енергетиками, які назвали основні причини стійкості української енергосистеми.
Модернізація захисту і послаблення росіян
Всі опитані експерти відзначають прогрес у вибудовуванні захисту стратегічних об’єктів. Зокрема, значно покращилася система захисту ТЕЦ і ТЕС, а також підстанцій. Зокрема, Агенція з питань відновлення збудувала кількох сотень захисних споруд 1-ї та 2-ї категорії захисту (бетонні укриття) для підстанцій, тож уразити їх стало важче.
«В першу чергу, це захист другого рівня над ключовими підстанціями. Це великі бетонні споруди, які зробили підстанції невразливими для уламків ракет, які вдаряли поряд, ба більше – в деяких випадках вони змогли захистити об’єкти під час влучання власне ракет», – сказав енергетичний експерт Володимир Василенко.
Ще один фактор – активне застосування систем РЕБ українськими захисниками неба від «Шахедів» та інших ударних БПЛА, що знижує їхню ефективність.
«Механізм дії простий – на певній території створюється поле радіоелектронних перешкод, де глушиться супутниковий навігаційний сигнал, і «Шахед» не знаходить свою ціль. Він пролітає повз, летить кудись далеко, потім вилітає з поля дії РЕБ, бачить, що його ціль вже позаду, розвертається назад, знову влітає в поле РЕБ, знову губиться, і так може літати колами, поки не випрацює пальне, або поки його не зіб’ють. Саме тому тривоги такі довгі. Важливо розуміти – під дією РЕБ «Шахед», оскільки втратив ціль, вже не «підрулює» себе, а отже дуже вразливий до вітру, сильно відхиляється – приблизно на 5 кілометрів кожні 100 км», – пояснив аналітик групи Defense Express Олег Катков.
Такі заходи знижують ефективність ударних БПЛА ворога.
Крім того, значно зменшується кількість обстрілів росіян. За повідомленнями низки ЗМІ, Росія відчуває економічні складнощі через санкції і не може виробляти ракети в тому темпі, в якому виробляла їх раніше. Якщо масовані удари взимку 2022-2023 років відбувалися кожні кілька днів, то тепер – раз на місяць.
«Ми маємо все менше регулярних ракетних обстрілів з боку росіян. Ми достеменно не знаємо однієї точної причини – можливо, це дія одразу кількох факторів, але наша енергосистема має великі можливості для ремонту та відновлення. Важливо також, що енергетики накопичили достатньо обладнання для ремонту, тож багато робіт виконувалося за рахунок запасів на складах», – сказав Василенко.
В той же час аналітик з питань енергетики Геннадій Рябцев зазначає, що Росія не відмовилася від ідеї знищення української енергетики.
«За минулий рік ми мали 13 великих, тобто масованих комбінованих атак на енергетичні об’єкти, не рахуючи окремих одиночних ударів. Не можна сказати, що вони не досягли нічого. Здається, що ми все швидко полагодили і нічого не сталося, але якби погодні умови були більш суворі, ми би стикнулися з проблемами», – сказав Рябцев.
Децентралізація
Україна активно вводить в експлуатацію об’єкти енергетики малої потужності – газокомпресорні станції, ТЕЦ, які працюють на пелетах або переробленому паливі, модернізовані котельні радянських часів. Завдяки ним багато міст можуть самі себе забезпечити електроенергією на базовому рівні, а завдяки програмам енергоефективності, багато яких були профінансовані за рахунок іноземної грантової допомоги, вдалося знизити витрати тепла, що теж позначилося на можливостях енергетичної системи. Як це втілилося на практиці, ми показували в нашому репортажі з Житомира – там ввели майже 100 МВт альтернативних потужностей, що дуже спростило забезпечення електроенергією та теплом цього 300-тисячного міста. Таким же шляхом пішли Вінниця, Тернопіль, Львів, частково – Київ, велика кількість районних центрів і малих громад.
«Якщо чесно, ми сподівалися, що в цілому вийде за рік довести кількість об’єктів малої генерації в країні до 1000 МВт, але загалом ми створили більше 400, і це вже добре», – розказав Kyiv Post один із функціонерів української об’єднаної енергосистеми.
Дуже тепла зима
Одним із чинників стійкості енергосистеми стала аномально тепла зима, завдяки чому навантаження на ТЕС і ТЕЦ було меншим, бо українці споживали менше електроенергії та тепла. Так, у січні не було жодного дня, коли температура падала нижче нуля, а наприкінці місяця вона навіть піднялася майже до +10°, що значно вище за температуру пізньої осені . Рік тому в середині січня температура опускалася до -15°.
«Математика дуже проста – кожен градус нижче нуля – це +100 Мегават навантаження на енергосистему. У нас неймовірно тепла зима. В 2022-2023 році нам теж щастило з цим, але ця, мабуть, б’є рекорди, я не пригадаю настільки теплої зими», – сказав Василенко.
Рябцев додав: «У нас за всю зиму не було дня, коли середня температура опускалася би нижче нуля, от і все. Якби опустилася, ми б мали дефіцит і відключення, але зараз енергетики мають додатковий час і можливості для ремонту і покращення стану енергосистеми».
Імпорт і допомога союзників
Україна буквально за дні до повномасштабного вторгнення увійшла в єдину європейську енергосистему, але потрібно було вибудувати інфраструктуру для імпорту електроенергії з ЄС. Максимально цей механізм був задіяний у 2024 році – так, за даними Ex.Pro Electricity, у 2024 році Україна імпортувала 4,4 млн МВт-год електроенергії, тобто в п’ять із половиною разів більше, ніж у 2023-му.
Більшість цього імпорту припала на літній період – після весняних нищівних атак Росії на маневрові потужності. Втім, такий ресурс дозволяє завжди задіяти додаткові потужності навіть коли свої – у дефіциті.
Ще один фактор – створення великої кількості резервних систем на випадок відключень. Союзники, зокрема, через програми USAID та волонтерські ініціативи, передали більше 4 000 потужних генераторів (понад 40 кВт) для українських шкіл, лікарень, транспортних агенцій, органів влади та бізнесу, що забезпечило їхню роботу під час екстрених відключень влітку та восени і дозволило енергетикам проводити ремонтні роботи в комфортніших умовах.
Розслаблятися зарано
Всі опитані експерти переконані, що тиск Росії на енергетичну систему України продовжиться, щойно посиляться холоди, або щойно Росія поповнить запаси ракет.
«Лише протягом 2024 року енергетикам вдалося понад 20 разів «підняти» ТЕС ДТЕК з нуля і відновити їхню роботу після ворожих обстрілів, а всього від початку повномасштабного вторгнення – 49 разів», – повідомила прес-служба компанії ДТЕК.
Опитані енергетики вважають той факт, що росіяни не змогли вивести з ладу енергосистему України, великим бонусом для себе і можливістю якнайкраще підготуватися до нового раунду російського ракетного терору. Втім, на їхню думку, ключову роль у захисті енергосистеми України мають відігравати системи ППО, які союзники України можуть надати у ще більшій кількості.
