День народження Тараса Шевченка: цікаві факти про життя поета

9 березня — день, що назавжди вписаний в історію України, адже саме цього дня 1814 року народився Тарас Григорович Шевченко. Його називають Великим Кобзарем, національним пророком і духовним лідером українців. Творчий шлях поета був непростим, але його твори досі продовжують надихати, сповнюючи серця українців гордістю за свою націю та її культурну спадщину.

Життєвий шлях Тараса Шевченка: від кріпака до символу української нації

Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в родині кріпаків. Його дитинство було сповнене тяжкої праці та поневірянь. Змалку він виявляв талант до малювання, і хоча можливості для освіти в нього майже не було, жага до знань допомогла йому навчитися грамоти.

Коли Тарасові було 14 років, його забрали до двору пана Енгельгардта, де він спершу був козачком, а згодом кухарчуком. Пан, помітивши художній талант хлопця, вирішив зробити його придворним живописцем. У 1831 році Енгельгардт переїхав до Санкт-Петербурга, куди забрав із собою й свого кріпака. Саме там розпочалася нова сторінка життя Тараса Григоровича Шевченка.

У Петербурзі він познайомився з видатними діячами культури, зокрема, з художником Карлом Брюлловим і поетом Василем Жуковським. Завдяки їхнім зусиллям вдалося організувати аукціон, кошти з якого використали для викупу Шевченка з кріпацтва у 1838 році. Ця подія стала ключовою в житті Великого Кобзаря, давши йому можливість присвятити себе творчості.

Поет, який змінив хід історії: бунт проти поневолення

Звільнений з кріпацтва, Шевченко вступив до Петербурзької академії мистецтв, де всіляко розвивав свій художній талант. Проте не лише малювання було його покликанням. У 1840 році побачила світ його перша поетична збірка “Кобзар”, яка викликала неабиякий резонанс. Його твори, сповнені любові до України, закликів до боротьби за свободу та співчуття до життя простого люду, швидко стали популярними.

Повернувшись в Україну, він почав активно подорожувати, вивчаючи народний побут і збираючи матеріали для своїх творів. Його літературна діяльність була спрямована на розбудову української ідентичності.

У 1846 році Шевченко приєднався до Кирило-Мефодіївського товариства — таємної організації, що прагнула відродити українську культуру й домогтися політичної свободи на території України. Проте його революційні погляди не залишилися поза увагою влади. За поетичні твори, що містили критику імперської родини, український поет був заарештований у 1847 році та засланий на десять років у казахські степи.

Перебуваючи у засланні, Шевченко пережив жорстокі умови військової служби. Йому було заборонено писати й малювати, але, попри це, він продовжував творити потайки. У ті роки він написав низку глибоких і проникливих поезій, сповнених туги за рідним краєм.

Завдяки зусиллям друзів у 1857 році його звільнили, але йому ще довго не дозволяли повернутися в Україну. Лише в 1859 році Шевченку вдалося ненадовго відвідати Батьківщину, де його знову заарештували.

Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі. Спершу його поховали на Смоленському кладовищі, але згодом, виконуючи його заповіт, друзі перевезли прах поета в Україну. Він знайшов вічний спочинок на Чернечій горі біля Канева, яка відтоді стала місцем паломництва для багатьох українців.

Цікаві факти про митця

• Талановитий художник. Шевченко створив понад 1300 картин, з яких донині збереглося понад 800. Він ілюстрував власні твори, любив малювати автопортрети та українські народні сюжети. За життя його більше цінували як художника, ніж як поета.
• Радянська цензура. Через популярність творів Шевченка радянська влада не могла їх заборонити, тому намагалася спотворити його образ. Втім, його твори були перекладені більш ніж 100 мовами.
• Популярність “Кобзаря”. Збірка набула шаленої популярності ще за життя поета, а деякі дворяни навіть почали вивчати українську, щоб читати його твори. До речі, у повному зібранні його творів можна знайти нецензурні слова, адже поет не цурався міцного вислову.
• Особистість поета. Шевченко прагнув викупити з кріпацтва своїх братів і сестер, але не встиг здійснити цей задум. Часто спілкувався з малечею, зупинявся поговорити з ними, виявляючи щиру доброту, але своїх дітей не мав.
• Стильний портретист. У Петербурзі він мав хороший заробіток завдяки успішній художній діяльності, тому завжди одягався модно та любив смачно попоїсти.
• Улюблені напої та страви. Шевченко любив віденську каву, а його улюбленим напоєм був чай із додаванням рому. Найулюбленішою стравою вважався борщ із сухими карасями та капустою.
• Звання Кобзаря. Сам поет цим називав так Івана Котляревського, високо цінуючи його внесок у національну літературу.
• Пам’ять у світі. У світі встановлено 1384 пам’ятники Шевченкові, перший із них — у 1881 році в місті Форт-Шевченко.