Двопартійна група американських сенаторів закликає адміністрацію Трампа домогтися передачі Україні понад 300 мільярдів доларів заморожених російських активів, а не використовувати лише відсотки від цих коштів.

Сенатори США закликають передати Україні $300 млрд заморожених активів РФ

США за адміністрації Байдена вже ухвалили REPO Act (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity for Ukrainians Act) – закон «Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців» у рамках пакету допомоги до 2024 року, який передбачає передачу Україні 7 мільярдів доларів, що перебувають під контролем Сполучених Штатів. З того часу і адміністрація Байдена, і адміністрація Трампа ухилялися від імплементації закону через опір, який чинили здебільшого європейські союзники.

Advertisement

У листі, надісланому в п’ятницю держсекретареві Марко Рубіо, сенатори поставили під сумнів використання адміністрацією всіх доступних фінансових інструментів тиску на Росію задля припинення війни. Лист, із яким ознайомилась агенція Reuters, підписали сенатори-республіканці Тодд Янг і Ліндсі Грем, а також сенатори-демократи Річард Блюменталь і Тім Кейн.

Суд у США заборонив адміністрації Трампа закривати Радіо Свобода
Більше по темі

Суд у США заборонив адміністрації Трампа закривати Радіо Свобода

Суддя Ламберт постановив, що дії адміністрації американського лідера, ймовірно, порушують федеральне законодавство.

«Як адміністрація розглядає використання всіх фінансових інструментів, що є в її розпорядженні, для посилення тиску на Росію з метою припинення війни? – запитують сенатори. – Зокрема, чи вважає адміністрація, що активи США і ЄС повинні бути використані як важіль у переговорах з Росією, щоб покласти край війні? Якщо так, то яким чином?»

Advertisement

Цей запит знаменує собою рідкісний момент, коли високопоставлені республіканці публічно вимагають від адміністрації Трампа зайняти  жорсткішу позицію щодо Москви. Багато проукраїнських республіканців у Конгресі мовчать, відколи Трамп зблизив політику США з Росією.

Державний департамент не одразу відповів на запит Reuters про коментар.

Advertisement

Лист з’явився в той час, коли представники Білого дому і Кремля провели переговори в Саудівській Аравії в понеділок про укладення угоди про припинення вогню в Чорному морі перед більш широкими переговорами про припинення війни.

Вже не перший рік члени Конгресу виступають за використання заарештованих російських активів для допомоги у відновленні України, стверджуючи, що це зменшить потребу в доларах американських платників податків, а також посилить тиск на Москву для ведення мирних переговорів.

У своєму листі сенатори запитали, чи планує адміністрація заохочувати союзників, у тому числі ЄС і Групу семи (G7), до використання російських суверенних активів як важеля впливу. Вони також поцікавилися можливістю дозволити Україні використовувати ці заморожені кошти для закупівлі зброї.

Advertisement

Після того, як російський лідер Владімір Путін розпочав повномасштабне вторгнення у 2022 році, Сполучені Штати та їхні союзники заблокували транзакції з Центральним банком і Міністерством фінансів РФ, заморозивши суверенні російські активи на суму приблизно 300-350 мільярдів доларів.

За даними джерел, більшість цих коштів зберігається в європейських депозитаріях цінних паперів, і лише близько 7 мільярдів доларів – у фінансових установах США.

У 2023 році G7 заявила, що заморожені активи Росії залишатимуться заблокованими доти, доки Москва не виплатить Україні компенсацію за руйнування, спричинені війною. У жовтні 2024 року G7 погодилася надати Україні кредити на суму близько 50 мільярдів доларів під заставу закордонних російських активів.

Advertisement

Деякі західні чиновники, зокрема в Німеччині та Європейському центральному банку, не бажають конфісковувати ці кошти. Вони попереджають, що це може створити правові прецеденти і підірвати довіру до євро.

Росія неодноразово заявляла, що заморожування суверенних резервів порушує принципи вільного ринку і шкодить світовій фінансовій стабільності. Москва, зі свого боку, розробила законопроєкт про арешт активів компаній «недружніх» країн – тих, що запровадили санкції проти Росії. Однак цей законопроєкт ще має ухвалити російський парламент.