Це був тиждень поганих рішень, які президент Дональд Трамп і його команда радників з питань національної безпеки приймали радше під впливом емоцій, аніж у результаті належного розумового процесу.
Віце-президент Джей Ді Венс, радник з національної безпеки Майк Уолтц і державний секретар Марко Рубіо повели президента на безпрецедентний шлях у зовнішній політиці. Додайте до них присяжних, які їх підтримують – сенаторів Ліндсі Грема (від Південної Кароліни), Теда Круза (від Техасу), Майка Лі (від Юти) та спікера Палати представників Майка Джонсона (від Луїзіани) – і ви отримаєте повний семикутник нещасть для України.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Усе почалося в п’ятницю в Овальному кабінеті. Пристрасті розгорілися, і президента України Володимира Зеленського випровадили з Білого дому – разом із угодою про рідкоземельні мінерали на 1 трильйон доларів.
Трамп планує позбавити правового статусу близько 240 тис. українців у США
Трамп втратив шматок пирога вартістю 500 мільярдів доларів, які він, за його словами, «намагався повернути» (йдеться про поверненні коштів, наданих Україні за часів адміністрації Байдена). У суботу, поклавши угоду до кишені, Зеленський полетів до Лондона, де взяв участь в екстреному європейському саміті.
Там зустрілися лідери Великої Британії, Франції, Німеччини, Данії, Італії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Іспанії, Канади, Фінляндії, Швеції, Чехії та Румунії, а також міністр закордонних справ Туреччини. На завершення зустрічі вони оголосили ініціативу «Забезпечення нашого майбутнього».
Команда Трампа пішла на прорахований ризик: вона організувала зустріч із Зеленським для підписання угоди про РЗМ, знаючи, що він ще не погодився на її умови. Український президент прагнув гарантій безпеки, які США не мали наміру надавати. Про це заявив міністр фінансів Скотт Бессент в інтерв’ю Лорі Інґрем на телеканалі Fox News. До зустрічі в Білому домі Зеленський вже двічі відмовлявся підписувати угоду про РЗМ. Вони просто очікували (як сказала прессекретарка Волтца і Білого дому Керолайн Лівітт), що Зеленський підпише угоду.
Вони помилялися. «Україна понад усе» взяла гору над «Америкою понад усе».
Окрім того, що Трамп випровадив Зеленського з Білого дому, у вівторок він оголосив, що призупиняє військову допомогу Києву. Це рішення призупиняє будь-яку подальшу військову допомогу в розмірі 3,85 мільярда доларів, затверджену Конгресом за часів адміністрації Байдена. Воно також зупиняє вже затверджені поставки боєприпасів, техніки та обладнання.
Те, що мало бути діловим, швидко стало особистим. Трамп у своєму семикутнику образився, що його не поважають. Президент сказав Зеленському: «Ви повинні бути більш вдячними», а Венс додав: «Ви хоч раз подякували за всю цю зустріч?».
Насправді, за підрахунками CNN, він подякував на початку зустрічі і 33 рази до неї.
Якщо додати його послання до американської громадськості дорогою назад, то вийде 34.
За даними UNITED24, від початку російського вторгнення Зеленський публічно висловив подяку США 94 рази.
Хрещений батько Білого дому хотів, щоб йому особисто подякували за ще не надані послуги. І це той самий Трамп, який лише кілька днів тому назвав Зеленського «диктатором».
Білий дім швидко обернувся проти Зеленського, поставивши під сумнів його прагнення до миру та готовність покласти край війні. Волтц прокоментував: «Не зрозуміло, чи справді Зеленський хоче припинити бойові дії». Рубіо додав: «Починаєш думати, що, можливо, Зеленський і не хоче мирної угоди».
Але будьмо відвертими: угода, підписати яку Білий дім намагався змусити Зеленського, не передбачала ані миру, ані припинення війни. Трамп хоче «повернути свої гроші». Є припущення (вельми ризиковане), що Росія поважатиме американські інвестиції в Україну, які вони називають «гарантією економічної безпеки».
Будьмо реалістами: Росія продовжує атакувати Україну.
Угода про РЗМ не зупинить балістичні ракети і безпілотники, які б’ють по житлових кварталах, лікарнях, ринках, церквах, школах, бомбосховищах і критично важливій енергетичній інфраструктурі України. Вона не передбачає ні відповідальності за воєнні злочини, ні повернення викрадених і вивезених до Росії українських дітей, військовополонених і цивільних.
Вона не зобов’яже Росію відбудувати Україну і не зупинить хвилі «м’ясних штурмів», які щодня відбуваються на Донбасі.
5 березня повідомлялося, що за добу Росія втратила 1 250 солдатів убитими та пораненими. Стільки вона втрачає щодня вже кілька місяців, а всього з лютого 2022 року вона втратила 880 660. Багато з тих солдатів, які йшли в атаку, раніше були поранені та отримали інвалідність, і їх знову кинули на лінію фронту.
Ніякі гарантії економічної безпеки не зупинять ні потік російських солдатів в Україну, ні потік зброї та боєприпасів з Північної Кореї та Ірану. Україна захищається від агресора – Росії.
Це те, що намагався донести Зеленський – три роки безперервних бойових дій. Вони виснажені, але не готові скоритися російському ведмедю. Схоже, що адміністрація Трампа цього не розуміє. Призупинення військової допомоги та обміну розвідданими з Україною зараз лише дасть Путіну можливість і заохотить його продовжувати й посилювати свої атаки.
У вівторок Зеленський проковтнув свою гордість і звернувся до Білого дому, опублікувавши заяву, в якій виклав пропозицію України працювати над припиненням вогню з Росією і продемонстрував свою готовність підписати угоду про РЗМ. Він назвав те, що відбулося в Овальному кабінеті, «прикрим» і заявив, що «настав час все виправити».
Його пропозиція миру починається зі «звільнення ув’язнених і перемир’я в небі – заборона на удари об’єктах енергетичної та іншої цивільної інфраструктури ракетами, безпілотниками дальнього радіусу дії та бомбами – і негайне перемир’я на морі, якщо Росія зробить те ж саме».
Проблема в тому, що Росія не бажає робити те ж саме.
Того ж вечора Трамп процитував цей лист у своїй промові на спільному засіданні Конгресу і додав, що США провели «серйозні дискусії з Росією і отримали сильні сигнали, що вони готові до миру».
Це ми ще побачимо. Як ми зазначали в Kyiv Post 22 лютого, після зустрічі Рубіо з міністром закордонних справ Росії Серґеєм Лавровим в Ер-Ріяді: «Росія нічим не поступилася, лише висунула додаткові умови».
26 лютого Лавров повторив позицію Кремля, що не буде «ніякого припинення бойових дій уздовж лінії зіткнення в Україні» і ніяких європейських миротворців в Україні. Він нічого не сказав про територіальні поступки, але вони також малоймовірні, якщо тільки Україна не поверне Росії Курську область.
Допоки США не чинитимуть на Росію такий самий тиск, який вони чинять на Україну, риторика та атаки Москви триватимуть. Кремль довів, що він не зацікавлений у мирі з Україною як державою чи окремою культурою.
Повторення за Москвою її вимог щодо проведення виборів в Україні (тобто задля зміни режиму), припинення кібератак на Росію та припинення обміну розвідданими з Києвом не є «серйозними дискусіями». Команда Трампа прогинається перед Росією задля укладення угоди – і це не по-американськи.
Кращим варіантом була би відповідь, яку генерал Девід Петреус дав Джею Сапсфорду на його запитання: «Що потрібно зробити, щоб убезпечити Україну?». Петреус сказав: «Поставити Україну в сильнішу позицію по відношенню до Росії... надати Україні такі можливості, щоб вона змогла змінити динаміку на полі бою так, щоб Путін не зміг досягти додаткових перемог за прийнятну ціну. Це вимагатиме додаткової підтримки, фінансування, допомоги у сфері безпеки з боку Європи і США... і в ідеалі включатиме більшу частину з 300 мільярдів доларів російських активів, заморожених у європейських банках, які можна конфіскувати і передати Україні».
Підсумок: Швидше за все, Росія не сяде за стіл переговорів, доки не стікатиме кров’ю і сама не волатиме про мир. Для цього потрібна кінетична відповідь – така, яку ми виклали в Kyiv Post: перерізання логістики, безпольотна зона, глибокі удари.
Ми знаходимося на роздоріжжі. На кону суверенітет України, а також довіра до американського лідерства і рішучість Європи убезпечити свій континент – триєдина воля протистояти російській агресії.
© 2025. Джонатан Е. Світ і Марк К. Тот. Усі права захищені.
Погляди, висловлені в цій статті, належать авторам і не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.
