Рік тому, 24 лютого 2022 року, життя українців було повністю змінено. Ми всі прокинулись на війні - війні, яку Росія розпочала проти України. Держава, яка роками мріяла повернути нашу країну у свої вбивчі обійми, знищити нашу незалежність, відкрито всьому світові заявила, що вона хоче вбивати всіх українців, знищувати все, що пов'язано з Україною.
Вже рік Росія забирає життя у наших дітей, жінок, чоловіків, літніх людей. Її диктатор Володимир Путін віддає накази пускати ракети на житлові будинки, лікарні, школи, пологові будинки, садочки. Це, як називають російські пропагандисти, - денацифікація українського народу. Але весь світ знає і говорить відкрито: Росія влаштувала геноцид українців.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Та попри плани росіян, через рік 24 лютого 2023 року Україна стоїть. Незалежна, сильна, хоча й з глибокими шрамами. Чоловіки та жінки захищають свою країну, віддають свої життя за майбутнє. Ми втрачаємо найкращих, ми втрачаємо друзів, рідних, близьких. Ми залишаємось без своїх домівок. Та продовжуємо вірити, що жорстока війна закінчиться, Росія програє, а Україна розпочне нове життя. Низький уклін усім військовим, які відбивають атаки росіян і йдуть звільняти наші землі.
Один рік без Сєвєродонецька
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Зараз нам допомагає весь світ, надаючи зброю, гуманітарну допомогу, дипломатичну підтримку. Ми продемонстрували світові, що Україна - це не частина Росії, це незалежна, самостійна зовсім інша країна, а світ показав, що готовий з нами боротись за справедливість та проти диктаторського вбивчого російського режиму.
Ми завжди пам'ятатимемо цей день. І дуже сподіваємось, що в 2024 році в цей день лютого ми будемо жити вже мирним життям без війни та повітряних тривог.
Kyiv Post пишається тим, що бере участь у боротьбі України за свободу та служить її глобальним голосом, розказуючи про її рух від найтемніших до найкращих годин.
Відсьогодні Kyiv Post розпочинає спеціальний проєкт "Один рік без...". Найближчі три дні ми будемо публікувати історії людей про те, що війна у них забрала. Непрості розповіді, які вже стали частиною нас. І які не можна замовчувати.