Останніми місяцями дії та політичні рішення нинішньої адміністрації США викликають значне занепокоєння щодо її відданості глобальній справедливості, правам людини та верховенству права. Сполучені Штати історично позиціонували себе як захисника демократії та міжнародних норм, але останні зміни свідчать про тривожну тенденцію до умиротворення, стратегічної невизначеності та відвертого відступу від моральних зобов’язань. Ці події не лише послабили довіру до Америки, а й підбадьорили авторитарні режими в усьому світі.

Advertisement

Наратив війни в Україні: переписування історії?

Можливо, найяскравішою ознакою цього зсуву є тенденція до заперечення відповідальності Росії за війну в Україні. Попри беззаперечні докази того, що Владімір Путін віддав наказ розпочати неспровоковане вторгнення в Україну в лютому 2022 року, деякі американські посадовці та політичні діячі почали розганяти наративи про певну відповідальність України за цю війну. Така риторика небезпечно збігається з кремлівською пропагандою і ризикує підірвати глобальну підтримку опору України проти екзистенціальної загрози.

Advertisement
Росія обурена тим, що США обговорюють питання передачі контролю над ЗАЕС
Більше по темі

Росія обурена тим, що США обговорюють питання передачі контролю над ЗАЕС

Країна-агресор стверджує, що персонал станції – це громадяни Росії, чиїми життями “не можна грати”.

Коливаючись у своїй позиції, США посилають своїм союзникам змішані сигнали, що потенційно послаблює міжнародні зусилля, спрямовані на притягнення Росії до відповідальності. Якщо не зупинити цей ревізіонізм, він може прокласти шлях до майбутньої агресії – не лише Росії, а й будь-якої авторитарної держави, яка прагне силою перекроїти кордони.

Самоусунення від розслідувань воєнних злочинів: перепустка для тих, хто чинить звірства?

Ще одним тривожним кроком став вихід США зі складу Міжнародної комісії з розслідування воєнних злочинів Росії в Україні. Це рішення є особливо кричущим з огляду на велику кількість документальних свідчень про масові страти, тортури, сексуальне насильство та примусові депортації, здійснені російськими військами на окупованих територіях України.

Advertisement

Розслідування воєнних злочинів є більше ніж символічними – вони мають важливе значення для правосуддя та стримування. Без міжнародного тиску винні у цих злочинах навряд чи будуть покарані, і це створює небезпечний прецедент для майбутніх конфліктів. Самоусунення США від таких зусиль піднімає серйозні етичні питання щодо їхньої відданості правам людини та принципам міжнародного права.

Скорочення фінансування розслідувань у справах викрадення українських дітей

Одним із найбільш шокуючих російських злочинів є примусова депортація тисяч українських дітей до Росії «на перевиховання». Це є явним порушенням Конвенції про запобігання геноциду.

Advertisement

Дослідницький проєкт Єльського університету, частково фінансований урядом США, відіграв важливу роль у відстеженні цих дітей і наданні доказів міжнародним організаціям, які працюють над возз’єднанням сімей. Проте нинішня адміністрація скоротила фінансування цього проєкту, фактично примусивши замовкнути одну з найважливіших спроб викрити це звірство. Це рішення не лише послаблює зусилля з притягнення до відповідальності, а й свідчить про небажання протидіяти російським злочинам у повному масштабі.

Ширша картина зради

Окрім України, зовнішньополітичні рішення адміністрації ще більше підірвали моральний авторитет Америки:

  • Закриття очей на звірства на рівні геноциду в Газі, Судані та Ефіопії, попри велику кількість доказів масових страждань цивільного населення.
  • Послаблення підтримки міжнародних механізмів правосуддя, в тому числі зменшення взаємодії з Міжнародним кримінальним судом (МКС).
  • Пріоритет геополітичних інтересів над моральною відповідальністю, що проявляється у продовженні продажу зброї авторитарним режимам, що порушують права людини.

Наслідки: що поставлено на карту?

Описані вище рішення існують не ізольовано – вони надсилають світові ширший сигнал про те, що авторитаризм може залишатися безконтрольним, а воєнні злочини можуть не мати наслідків. Відступаючи від принципів відповідальності, справедливості та правди, США ризикують втратити свій статус світового лідера у захисті демократії та прав людини.

Advertisement

Що більш критично, ці дії можуть заохотити таких агресорів, як Путін, сигналізуючи їм, що міжнародне співтовариство миритиметься з їхніми воєнними злочинами і територіальними загарбаннями.

Заклик до корекції курсу

Для адміністрації США ще не пізно змінити курс і підтвердити свою відданість справедливості та правам людини. Для цього необхідно:

Advertisement
  • Підтвердити, що Росія є агресором в Україні, і відмовитися від ревізіоністських наративів.
  • Участь у розслідуваннях воєнних злочинів і фінансування таких розслідувань для забезпечення відповідальності за російські звірства.
  • Відновлення підтримки проєктів, які викривають примусові депортації та воєнні злочини.
  • Притягнення до відповідальності за порушення прав людини як союзників, так і супротивників.
  • Посилення зобов’язань щодо міжнародного права та гуманітарної допомоги.

США не можуть дозволити собі бути пасивним спостерігачем ерозії глобального правосуддя. Світ бачить, а історія запам’ятає, де стояла Америка в цей визначальний момент.

Чи повернуть собі США свою роль захисника прав людини, чи продовжать іти шляхом співучасті та самоусунення? Відповідь на це запитання визначить майбутнє світового порядку на довгі роки.